Тип:
Тип: ПЦ ІІ/А-К-500 (зі шлаком) Виробник: Кам’янець-Подільський цементний завод (Вага-25кг). Використання: бетонування в холодну пору року, виготовлення плит перекриття, монолітних поясів, архітектурних елементів.
Щорічно цемент проходить радіаційний контроль та санітарно-епідеміологічну експертизу.
Цемент автоматично фасується у мішки. Якщо відхилення від ваги перевищує допустимі законодавством норми, мішок одразу знімається з лінії як брак.
Цемент потрібно зберігати в сухому місці, щоб уникнути впливу вологи. За дотримання правил зберігання виробник гарантує відповідність цементу вимогам стандартів протягом не менше 60 днів після відвантаження. Дата виготовлення продукції вказана на упаковці.
Для роботи з цементом обов’язково використовуйте відповідні засоби індивідуального захисту. Цемент може дратувати очі, дихальну систему та шкіру, тому уникайте контакту зі шкірою та очима. При попаданні в очі негайно промийте їх великою кількістю води та зверніться до лікаря. Після контакту зі шкірою негайно промийте велику кількість води. Цемент слід зберігати у недоступному для дітей місці.
Типи та марки цементу
Приклад позначення: ПЦ ІІ/А-Ш-400, де
- ПЦ портландцемент
- II тип
- А підтип із процентним складом добавок 6-20 %
- Ш добавка шлак
- 400 міцність кг/см2
За типом :
І — Портландцемент (ПЦ I)
II — Портландцемент з добавками (ПЦ ІІ/А-Ш, ПЦ ІІ/Б-Ш, ПЦ ІІ-П, ПЦ ІІ-С, ПЦ ІІ-В, ПЦІІ/А-К, ПЦІІ/Б-К)
мінеральні добавки (Ш- шлак, П — пуццолан, З — зола виносу, В— вапняк, К — композиція мінеральних добавок)
- Підтип А — відсотковий склад добавок від 6% до 20%,
- Підтип — відсотковий склад добавок від 21% до 35%
III — Шлакопортландцемент (ШПЦ III/А, ШПЦ III/Б)
- Підтип А — відсотковий склад клінкеру від 35% до 64%,
- Підтип — відсотковий склад клінкеру від 20% до 34%
IV — Сульфатостійкий цемент (ПЦЦ IV/А, ПЦЦ IV/Б)
- Підтип А — відсотковий склад добавок від 21% до 35%,
- Підтип — відсотковий склад добавок від 36% до 55%
V — Композиційний цемент (КЦ V/А, КЦ V/Б)
- Підтип А — відсотковий склад клінкеру від 40% до 64%,
- Підтип — відсотковий склад клінкеру від 20% до 39%
Цемент зазвичай використовують у суміші з піском. На одну частину маси цементу беруть 3-5 частин піску. З такої суміші разом із водою виготовляють напіврідку тістоподібну масу, яку називають цементним розчином. Цементний розчин через деякий час згущується, а потім твердне в каменеподібній речовині. Затвердіння цементного розчину за нормальної температури триває майже місяць. Обумовлюється це складними хімічними реакціями, головні з яких можна зобразити такими рівняннями:
Таким чином відбувається процес так званого замішування цементу водою з утворенням штучного каменеподібного матеріалу – цементного каменю.
Змішування цементного розчину з гравієм та щебенем дає бетон, при цьому бетон має високий опір до стиснення, а металоконструкція до розтягування. Бетон і залізобетон мають дуже високу жорсткість і механічну міцність, їх широко використовують при будівництві гідроелектростанцій, мостів, каналів, заводських корпусів і житловому будівництві.
Портландцемент отримують тонким подрібненням клінкеру та гіпсу. Клінкер – продукт рівномірного випалу до спікання однорідної сировинної суміші, що складається з вапняку та глини певного складу, що забезпечує переважання силікатів кальцію (3СаО ∙ SiO2 і 2СаО ∙ SiO2</ sub; 70-80%).
Найпоширеніші методи виробництва портландцементу так звані «сухий» та «мокрий». Все залежить від того, яким способом поєднується сировинна суміш у вигляді водних розчинів або у вигляді сухих сумішей.
При подрібненні клінкеру вводять добавки: 1,5…3,5% гіпсу CaSO4 ∙ 2H2O (у перерахунку на ангідрид сірчаної кислоти < i>SO 3) для регулювання термінів схоплювання, до 15% активних мінеральних добавок – для поліпшення деяких властивостей та зниження вартості цементу.
Сировиною для виробництва портландцементу служать суміші, що складаються з 75-78% вапняку (крейда, черепашника, вапнякового туфу, мармуру) і 22-25% глин (глинистих сланців, суглинків). Для отримання необхідного хімічного складу сировини використовують коригувальні добавки: піритні недогарки,боксити, піски,трепели.
При мокрому способі виробництва зменшується витрата електроенергії на подрібнення сировинних матеріалів, полегшується транспортування та перемішування сировинної суміші, вища гомогенність шламу та якість цементу, проте витрата палива на випалення та сушіння становить на 30-40% більше, ніж при сухому способі.
https://budsnabzbut.ua/ru/shop/budmateriali/gazobetonni-bloki/d500-2 /
Випалювання сировинної суміші проводиться при температурі 1470°C протягом 2…4 години в довгих печах, що обертаються (3,6х127 м, 4×150 м і 4,5 х170 м) з внутрішніми теплообмінними пристроями, для спрощення синтезу необхідних мінералів цемент. При випалюванні матеріалу відбуваються складні фізико-хімічні процеси. Піч мокрого способу, що обертається, умовно можна розділити на зони:
-
- сушіння (температура матеріалу 100 … 200 ° C — тут відбувається часткове випаровування води);
Підігріву (200 … 650 ° C – вигоряють органічні домішки і починаються процеси дегідратації і розкладання глинистого компонента). Наприклад, розкладання каолініту відбувається за такою формулою: Al2O3 ∙ 2SiO2 ∙ 2H2 O → Al 2O3 ∙ 2SiO2 + 2H2O; далі при температурах 600…1000°C відбувається розпад алюмосилікатів на оксиди та метапродукти.
- декарбонізації (900…1200°C) відбувається декарбонізація вапнякового компонента: ¦СаСО3 → СаО + СО2, одночасно розпад глинистих, що триває одночасно мінералів на оксиди. В результаті взаємодії основних (СаО, MgO) та кислотних оксидів (Al2O3, SiO2</sub >) у цій же зоні починаються процеси твердофазового синтезу нових сполук (СаО ∙ Al2O3 — скорочений запис СА, який при більш високих температурах реагує з СаО і зрештою рідкофазового синтезу утворюється ¦С3А</i >), що протікають східчасто;< /li>
- екзотермічних реакцій (1200…1350°C) завершиться процес твердофазових спікань матеріалів, тут повністю завершується процес утворення таких мінералів якС3А, С4AF (F — Fe2O3) та C2< /sub>S (S — SiO2) — 3 з 4 основних мінералів клінкеру;</li >
- спікання (1300 → 1470 → 1300 ° C) часткове плавлення матеріалу, в розплав переходять клінкерні мінерали крім C2S, який взаємодіючи з іншими в розплаві СаО утворює мінерал Аліт (С3S);
- охолодження (1300…1000°C) температура знижується повільно. Частина рідкої фази кристалізується із виділенням кристалів клінкерних мінералів, а частина застигає у вигляді скла.
Дізнатися цей вид цементу можна на вигляд – це зеленувато-сірий порошок. Як і всі цементи, якщо до нього додати воду, він при висиханні приймає камнеподібний стан і не має суттєвих відмінностей за своїм складом та фізико-хімічними властивостями від звичайного цементу.
Різновиди портландцементу:
- звичайний,
- швидкий,
- гідрофобний,
- пластифікований,
- сульфатостійкий,
- тампонажний (призначений для кріплення нафтових та газових свердловин, для капітального ремонту свердловин; Марки Т.ц. за міцністю на стиск 400 та 500),
- білий,
- кольоровий.
Найважливіші властивості: наростання міцності при твердінні, водостійкість та морозостійкість.
Відгуки