Цемент ПЦ ІІ / Б-К-400 Кам’янець-Подільський

Тип:

ПЦ ІІ / Б-К-400 Виробник: Кам’янець-Подільський цементний завод. (Вага-25кг) Застосування: влаштування стяжок / підлог / доріжок, кладочні та штукатурні роботи (зовнішні та внутрішні), каналізаційні конструкції

Щороку цемент проходить радіаційний контроль і санітарно-епідеміологічну експертизу.

Цемент автоматично фасується в мішки. Тож, якщо відхилення від ваги перевищує допустимі законодавством норми, мішок одразу знімається з лінії як брак.

Цемент потрібно зберігати в сухому місці, щоб уникнути впливу вологи. За дотримання правил зберігання виробник гарантує відповідність цементу вимогам стандартів протягом не менше ніж 60 діб після відвантаження. Дата виготовлення продукції вказана на упаковці.

Для роботи із цементом обов’язково використовуйте відповідні засоби індивідуального захисту. Цемент може подразнювати очі, дихальну систему та шкіру, тому уникайте контакту зі шкірою та очима. У разі потрапляння в очі негайно промийте їх великою кількістю води та зверніться до лікаря. Після контакту зі шкірою негайно промийте її великою кількістю води. Цемент потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.

Типи та марки цементу

Приклад позначення: ПЦ II/А-Ш-400 , де

• ПЦ портландцемент
• II тип
• А підтип з відсотковим складом добавок 6-20 %
• Ш добавка шлак
• 400 міцність кг/см²

За типом :

І — Портландцемент (ПЦ I)

II — Портландцемент з добавками (ПЦ II / А-Ш, ПЦ II / Б-Ш, ПЦ II-П, ПЦ II-З, ПЦ II-В, ПЦII / А-К, ПЦII / Б-К)
мінеральні добавки (Ш- шлак, П — пуцолан, З — зола виносу, В — вапняк, К — композиція мінеральних добавок)

• Підтип А — відсотковий склад добавок від 6 % до 20 %,
• Підтип В — процентний склад добавок від 21 % до 35 %

III — Шлакопортландцемент (ШПЦ III / А, ШПЦ III / Б)

• Підтип А — процентний склад клінкеру від 35 % до 64 %,
• Підтип В — процентний склад клінкеру від 20 % до 34 %

IV — Сульфатостійкий цемент (ПЦЦ IV / А, ПЦЦ IV / Б)

• Підтип А — відсотковий склад добавок від 21 % до 35 %,
• Підтип В — процентний склад добавок від 36 % до 55 %

V — Композиційній цемент (КЦ V / А, КЦ V / Б)

• Підтип А — процентний склад клінкеру від 40 % до 64 %,
• Підтип В — процентний склад клінкеру від 20 % до 39 %

Цемент звичайно використовують у суміші з піском. На одну частину маси цементу беруть 3—5 частин піску. З такої суміші разом з водою виготовляють напіврідку тістоподібну масу, яку називають цементним розчином. Цементний розчин через деякий час тужавіє, а потім твердне в каменеподібну речовину. Твердіння цементного розчину при звичайній температурі продовжується майже місяць. Обумовлюється це явище складними хімічними реакціями, головніші з яких можна зобразити такими рівняннями:

Таким чином проходить процес так званого затворення цементу водою з утворенням штучного каменеподібного матеріалу — цементного каменю.

Змішування цементного розчину з гравієм і щебенем дає бетон. Якщо бетоном наповнити залізний каркас (залізні стержні, дріт тощо), то тоді його називають залізобетоном. Цемент (бетон) дуже міцно зв’язується з залізом і має однаковий з ним коефіцієнт теплового розширення, при цьому бетон має високий опір до стиснення, а металоконструкція — до розтягу. Бетон і залізобетон мають дуже високу твердість і механічну міцність. їх широко використовують при будівництві гідроелектростанцій, мостів, каналів, заводських корпусів і в житловому будівництві.

Портландцемент одержують тонким подрібненням клінкеру і гіпсу. Клінкер — продукт рівномірного випалу до спікання однорідної сировинної суміші, що складається з вапняку і глини певного складу, що забезпечує переважання силікатів кальцію (3СаО ∙ SiO₂ і 2СаО ∙ SiO₂ 70-80 %).

Найпоширеніші методи виробництва портландцементу так звані «сухий» і «мокрий». Все залежить від того, яким способом змішується сировинна суміш — у вигляді водних розчинів або у вигляді сухих сумішей.

При подрібненні клінкеру вводять добавки: 1,5 … 3,5 % гіпсу CaSO₄ ∙ 2H₂O (у перерахунку на ангідрид сірчаної кислоти SO₃) для регулювання термінів схоплювання, до 15 % активних мінеральних добавок — для поліпшення деяких властивостей і зниження вартості цементу.

Сировиною для виробництва портландцементу служать суміші, що складаються з 75 … 78 % вапняку (крейди, черепашнику, вапнякового туфу, мармуру) і 22 … 25 % глин (глинистих сланців, суглинків), або вапнякові мергелі, використання яких спрощує технологію. Для отримання необхідного хімічного складу сировини використовують коригуючі добавки: піритні недогарки, колошниковий пил, боксити, піски, опоки, трепели.

При мокрому способі виробництва зменшується витрата електроенергії на подрібнення сировинних матеріалів, полегшується транспортування і перемішування сировинної суміші, вище гомогенність шламу і якість цементу, однак витрата палива на випал і сушіння становить на 30-40 % більше ніж при сухому способі.

https://budsnabzbut.ua/ua/shop/budmateriali/gazobetonni-bloki/d500-2/

Випалення сировинної суміші проводиться при температурі 1470 ° C протягом 2 … 4:00 в довгих обертових печах (3,6 х127 м, 4 × 150 м і 4,5 х170 м) з внутрішніми теплообмінними пристроями, для спрощення синтезу необхідних мінералів цементного клінкеру. При обпіканні матеріалу відбуваються складні фізико-хімічні процеси. Обертову піч мокрого способу умовно можна поділити на зони:

• сушіння (температура матеріалу 100 … 200 ° C — тут відбувається часткове випаровування води);
• підігріву (200 … 650 ° C — вигорають органічні домішки і починаються процеси дегідратації і розкладання глинистого компонента). Наприклад, розкладання каолініту відбувається за такою формулою: Al₂O₃ ∙ 2SiO₂ ∙ 2H₂O → Al₂O₃ ∙ 2SiO₂ + 2H₂O; далі при температурах 600 … 1000 ° C відбувається розпад алюмосилікатів на оксиди і метапродукти.
• декарбонізації (900 … 1200 ° C) відбувається декарбонізація вапнякового компонента: СаСО₃ → СаО + СО₂, одночасно триває розпад глинистих мінералів на оксиди. В результаті взаємодії основних (СаО, MgO) і кислотних оксидів (Al₂O₃, SiO₂) у цій же зоні починаються процеси твердофазових синтезу нових сполук (СаО ∙ Al₂O₃ — скорочений запис СА, який при більш високих температурах реагує з СаО і врешті жідкофазового синтезу утворюється С₃А), що протікають ступінчасто;
• екзотермічних реакцій (1200 … 1350 ° C) завершется процес твердофазових спікання матеріалів, тут повністю завершується процес утворення таких мінералів як С₃А, С₄AF (F — Fe₂O₃) і C₂S (S — SiO₂) — 3 з 4 основних мінералів клінкеру;
• спікання (1300 → 1470 → 1300 ° C) часткове плавлення матеріалу, в розплав переходять клінкерні мінерали крім C₂S, який взаємодіючи з рештою в розплаві СаО утворює мінерал Аліт (С₃S);
• охолодження (1300 … 1000 ° C) температура знижується повільно. Частина рідкої фази кристалізується з виділенням кристалів клінкерних мінералів, а частина застигає у вигляді скла.

Дізнатися даний вид цементу можна за зовнішнім виглядом — це зеленувато-сірий порошок. Як і всі цементи, якщо до нього додати воду, він при висиханні приймає камнеподібний стан і не має суттєвих відмінностей за своїм складом та фізико-хімічними властивостями від звичайного цементу.

Різновиди портландцементу:

• звичайний,
• швидкотверднучий,
• гідрофобний,
• пластифікований,
• сульфатостійкий,
• тампонажний (призначений для кріплення нафтових і газових свердловин, для капітального ремонту свердловин; Марки Т.ц. за міцністю на стиск 400 і 500),
• білий,
• кольоровий.

Найважливіші властивості: наростання міцності при твердінні, водостійкість і морозостійкість.